сідати

-а́ю, -а́єш, недок., сі́сти, ся́ду, ся́деш, док.

1) Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що-небудь; займати місце на сидінні. || Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). || Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь для поїздки. || Вискакувати, вилазити на спину коня чи іншої тварини. || наказ. сп. сиди́, сиді́ть. Уживається як застереження, наказ не втручатися в чужі справи, не пропонувати своїх послуг і т. ін. Сідати за стіл переговорів. Сісти на лаву підсудних.

••

Сіда́ти на го́лову кому — цілком підкоряти когось собі, своїй волі.

Сі́сти в калю́жу — потрапити в незручне становище, зазнати невдачі.

2) за що, до чого і з інфін. Приступати до тривалої роботи, що виконується сидячи. || перев. на що, розм. Займати яку-небудь посаду, братися за виконання яких-небудь обов'язків. || Оволодівати якоюсь технікою (електровозом, бульдозером і т. ін.).

3) Поселятися десь, обирати собі постійне місце проживання і засновувати господарство; оселятися.

4) Підлягати ув'язненню, позбавленню волі.

5) розм. Обмежувати своє харчування чим-небудь. Сідати на дієту.

6) Припиняючи політ, опускатися на що-небудь (про птахів, комах). || Опускаючись, приземлюватися (про літальні апарати).

7) Наштовхуючись на що-небудь під час руху, зупинятися, застрявати в чому-небудь. Сісти на мілину.

8) Осідати на чомусь, вкривати собою яку-небудь поверхню. || Випадати (про росу, туман і т. ін.).

9) Спускатися за лінію обрію (про небесні світила); заходити.

10) Опускатися під впливом, дією чого-небудь, знижувати рівень своєї поверхні; осідати. || Ущільнюватися, втрачаючи пухкість (про сніг, тісто і т. ін.). || перен., розм. Зазнавати провалу в чому-небудь, не впоратися з чимсь; засипатися (див. засипатися III).

11) розм. Втрачати силу, напругу, ставати слабшим.

12) З'являтися на шкірі, тілі (про прищ, чиряк і т. ін.).